1. Словник української мови в 11 томах

писаннячко

ПИСА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до писа́ння 2.

Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Федьк., Буковина, 1950, 24);

— Перегляньте, перегляньте архівник.. У нас немає кому доглядати паперовий брухт.. А ви — людина вчена, поворушіть трохи це прадідівське писаннячко; колись якась користь з цього буде (Донч., II, 1956, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писаннячко — писа́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. писаннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до писання 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. писаннячко — ПИСА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до писа́ння 2. Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Ю. Федькович); – Перегляньте, перегляньте архівник .. У нас немає кому доглядати паперовий брухт .. Словник української мови у 20 томах