писаннячко
ПИСА́ННЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до писа́ння 2.
Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Ю. Федькович);
– Перегляньте, перегляньте архівник .. У нас немає кому доглядати паперовий брухт .. А ви – людина вчена, поворушіть трохи це прадідівське писаннячко; колись якась користь з цього буде (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- писаннячко — писа́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- писаннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до писання 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- писаннячко — ПИСА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до писа́ння 2. Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Федьк., Буковина, 1950, 24); — Перегляньте, перегляньте архівник.. У нас немає кому доглядати паперовий брухт.. Словник української мови в 11 томах