1. Словник української мови в 11 томах

писець

ПИСЕ́ЦЬ, сця́, ч.

1. іст. У давній Русі — переписувач і упорядник рукописних книг.

2. заст. Писар (у 2 знач.).

Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, ..з тлумачами й писцями (Скл., Святослав, 1959, 138);

*У порівн. Прилабузнивсь [Вулкан] до Киприди, Як до просителя писець (Котл., І, 1952, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писець — писе́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. писець — -сця, ч. 1》 іст. У давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг. 2》 заст. Писар (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. писець — ПИСЕ́ЦЬ, сця́, ч. 1. іст. У давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг. 2. заст. Писар (у 2 знач.). Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, .. з тлумачами й писцями (С. Скляренко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. писець — присудк. сл., лайл., див. пісець. Словник сучасного українського сленгу
  5. писець — ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І. Словник синонімів української мови