пиття
ПИТТЯ́, я́, с.
1. Дія за знач. пи́ти 1.
Пішло потім монотонне життя на водах; пиття вод рано й вечір з музиками в додаток (Н.-Лев., II, 1956, 393);
Матроси заходилися копати колодязі, але вода на обох островах була гірко-солоною, непридатною для пиття (Тулуб, В степу.., 1964, 395);
Він ходив якийсь сам не свій, стратив охоту до пиття (Фр., І, 1955, 95).
2. Те саме, що питво́ 1.
Цілим морем лились найсолодші пиття, Поїдались розкішніші страви, І котилось щодень безтурботне життя На могилах дідівської слави (Граб., І, 1959, 172);
[Бабуся:] Уже ніхто не повернувсь додому. У їжі тій, в питті був сонний трунок (Воронько, Казка.., 1957, 14);
[Дмитро (обнімає Катрю):] Дитино моя, надіє моя!.. Чи тебе чарами приворожено, чи тобі пиття дадено? .. Задля кого ти мене сиротою кидаєш? (Стар., Вибр., 1959, 192).
Значення в інших словниках
- пиття — пиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пиття — ПИТВО; (дія) випивання, ПИЯТИКА. Словник синонімів Караванського
- пиття — -я, с. 1》 Дія за знач. пити 1). 2》 Те саме, що питво 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пиття — Пиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пиття — ПИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. пи́ти 1. Пішло потім монотонне життя на водах; пиття вод рано й вечір з музиками в додаток (І. Нечуй-Левицький); Матроси заходилися копати колодязі, але вода на обох островах була гірко-солоною, непридатною для пиття (З. Словник української мови у 20 томах
- пиття — НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Словник синонімів української мови
- пиття — Пиття́, -тя́ с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. посл. 3) Напитокъ. Словник української мови Грінченка