пиття

Значення в інших словниках

1. пиття — пиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. пиття — ПИТВО; (дія) випивання, ПИЯТИКА. Словник синонімів Караванського
3. пиття — Пиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пиття — ПИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. пи́ти 1. Пішло потім монотонне життя на водах; пиття вод рано й вечір з музиками в додаток (І. Нечуй-Левицький); Матроси заходилися копати колодязі, але вода на обох островах була гірко-солоною, непридатною для пиття (З. Словник української мови у 20 томах
5. пиття — НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Словник синонімів української мови
6. пиття — ПИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. пи́ти 1. Пішло потім монотонне життя на водах; пиття вод рано й вечір з музиками в додаток (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. пиття — Пиття́, -тя́ с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. посл. 3) Напитокъ. Словник української мови Грінченка