пишномовно

ПИШНОМО́ВНО. Присл. до пишномо́вний.

— Взагалі людей не буває, — не заспокоювалася Майя. — Люди завжди конкретні. Ось ти, я. А он Леся, Лань. — Конкретні! Ой, Майко! Пишномовно як. Філософ! — зареготала Галя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 117);

Куліш, манірний, красивий, самозакоханий, як завжди пишномовно зустрів Тараса (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 396).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишномовно — пишномо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пишномовно — Присл. до пишномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пишномовно — ПИШНОМО́ВНО. Присл. до пишномо́вний. – Взагалі людей не буває, – не заспокоювалася Майя. – Люди завжди конкретні. Ось ти, я. А он Леся, Лань. – Конкретні! Ой, Майко! Пишномовно як. Філософ! – зареготала Галя (А. Словник української мови у 20 томах