пишномовно
ПИШНОМО́ВНО. Присл. до пишномо́вний.
— Взагалі людей не буває, — не заспокоювалася Майя. — Люди завжди конкретні. Ось ти, я. А он Леся, Лань. — Конкретні! Ой, Майко! Пишномовно як. Філософ! — зареготала Галя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 117);
Куліш, манірний, красивий, самозакоханий, як завжди пишномовно зустрів Тараса (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 396).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пишномовно — пишномо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пишномовно — Присл. до пишномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пишномовно — ПИШНОМО́ВНО. Присл. до пишномо́вний. – Взагалі людей не буває, – не заспокоювалася Майя. – Люди завжди конкретні. Ось ти, я. А он Леся, Лань. – Конкретні! Ой, Майко! Пишномовно як. Філософ! – зареготала Галя (А. Словник української мови у 20 томах