1. Словник української мови в 11 томах

пишномовний

ПИШНОМО́ВНИЙ, а, е.

1. Який відзначається багатослівністю.

Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків, якими так пересипали свої поезії дехто з її ровесників (М. Ол., Леся, 1960, 158);

Зроби питання пишномовне, дістанеш і відповідь пишномовну; зроби просте запитання, дістанеш і відповідь просту (Про мист. театру, 1954, 22).

2. Якому властиво вживати надмірно вишукані, високомовні, витіюваті слова, фрази і т. ін.

Людмила пишномовна. Замість того, щоб сказати одне слово «ледар», вона розказує про Данила: — Це пасивний індивідум, для якого активні поривання… (Жовт., 1, 1956, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишномовний — пишномо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пишномовний — (трактат) багатослівний; (- слова) високомовний, помпезний, ПИШНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. пишномовний — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  4. пишномовний — -а, -е. 1》 Який відзначається багатослівністю. 2》 Якому властиво вживати надмірно вишукані, високомовні, витіюваті слова, фрази і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пишномовний — ПИШНОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який відзначається багатослівністю. Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків, якими так пересипали свої поезії дехто з її ровесників (М. Словник української мови у 20 томах
  6. пишномовний — БАГАТОСЛІ́ВНИЙ (про розповідь і т. ін. — який містить у собі багато зайвого), ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. Розмова не в'язалася, одначе теплою була і багатослівною (Д. Словник синонімів української мови