1. Словник української мови в 11 томах

пиячити

ПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

1. Брати участь у гулянці, обіді і т. ін., надмірно вживаючи спиртні напої.

Незабаром і Кондра прийшов із попом. Посідали за стіл і почали пиячити. Мало не до ранку пили та їли (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 139);

Якось у корчмі пиячили жандарми (Турч., Зорі.., 1950, 62).

2. Постійно і надмірно вживати спиртні напої, мати хворобливу пристрасть до них.

В поліцію попав [Петро] якось загадково, мати його дуже лаяла за те. Він сердився, а спересердя почав пиячити (Збан., Єдина, 1959, 149);

— Ви дійшли до того, що почали пиячити (Донч., V, 1957, 509).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиячити — (посилено вживати алкоголь) пити, запивати// заливати за комір, заглядати в чарку. Словник синонімів Полюги
  2. пиячити — пия́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. пиячити — Пити-гуляти, ПИТИ, заливати очі <�пельку>, заливати за комір, не розлучатися з чаркою, заглядати в чарку, тинятися по шинках, киснути в горілці, ев. пересмикувати, шморгати, флк. мед-горілку <�мед-вино> пити. Словник синонімів Караванського
  4. пиячити — Запиячити, бенкетувати, бражитися, бражничати, бухати, бухарити, веселитися, випивати, вмазати, глушити, гольгнути, грякати, гуляти, гульбувати, гультяювати, гухкати, дерболизнути, добавляти, дудлити, жлоктати, жлуктити, закладати, запити... Словник синонімів Вусика
  5. пиячити — -чу, -чиш, недок. 1》 Брати участь у гулянці, обіді і т. ін., надмірно вживаючи спиртні напої. 2》 Постійно і надмірно вживати спиртні напої, мати хворобливу пристрасть до них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пиячити — Пия́чити, пия́чу, -чиш, -чать; пия́ч, пия́чмо, пия́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пиячити — ПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. Брати участь у гулянці, обіді і т. ін., надмірно вживаючи спиртні напої. Незабаром і Кондра прийшов із попом. Посідали за стіл і почали пиячити. Мало не до ранку пили та їли (Є. Словник української мови у 20 томах
  8. пиячити — ПИЯ́ЧИТИ (брати участь у частуванні з надмірною кількістю спиртних напоїв), ПИ́ТИ, КУРИ́ТИ заст., КУБРЯ́ЧИТИ діал. Якось у корчмі пиячили жандарми (А. Турчинська); Настягалось гостей сила. Словник синонімів української мови