плаксивий
ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е.
1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз.
Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (Н.-Лев., VI, 1966, 92);
— Недарма тебе, таку плаксиву, баба Секлета під калиновим кущем ізнайшла! Усе тобі кисло! (Вишня, II, 1956, 284);
*Образно. Вийшов Богун із свого намету. Глянув на плаксиве небо — скривився (Кач., Вибр., 1953, 74).
2. Який звичайно буває під час плачу.
Голос в Андрія тонкий, плаксивий (Коцюб., II, 1955, 54);
Кошарний жестом рук показав, як треба держатися купи, і обличчя в нього було злякано-плаксиве при цьому (Загреб., День.., 1964, 332);
// Зволожений сльозами (про очі).
Старий зводить на Гуторовича безбарвні плаксиві очі і витирає зморщені губи (Тулуб, Людолови, II, 1957, 136).
3. Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю.
[Настя:] Та тьфу на вас! Що се ви вигадали такої плаксивої [пісні]! (Фр., IX, 1952, 93);
Мертвотою віяло від розслабленої, плаксивої, повинутої [повитої] в присмеркові тони поезії українських декадентів та естетів (Про багатство л-ри, 1959, 150).
Значення в інших словниках
- плаксивий — плакси́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- плаксивий — Тонкосльозий, слізливий, плачливий, плакучий; (голос) плачущий, сов. плачучий; (день) сльотавий, дощовий; П. Р. тужливий, скорботний, жалісний. Словник синонімів Караванського
- плаксивий — Кванька, кваша (перенос), кисля, ковеза, нюня, нюнявий, шонька, плакса, плаксій, плаксун, плаксуня, плакун, плакучий, плачливий, рева, ревливий, ревун, рюма, рюмало, рюмса, скиглій, скигляк, слізливий, сльозивий, сльозливий, рюмса, тонкослізка... Словник синонімів Вусика
- плаксивий — -а, -е. 1》 Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. 2》 Який звичайно буває під час плачу. || Зволожений сльозами (про очі). 3》 Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плаксивий — Плакучий Словник чужослів Павло Штепа
- плаксивий — ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (І. Словник української мови у 20 томах
- плаксивий — ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Словник синонімів української мови
- плаксивий — Плаксивий, -а, -е Плаксивый. Словник української мови Грінченка