плаксивий

ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Олійник); Знали ж усі добре Кушніренка — бандит, яких мало.. А тепер, іч, сльозливим яким прикидається (А. Головко); Короп підвівся і витер сльозу рукавом. Він дедалі ставав уразливішим, тонкосльозим (П. Автомонов); — Чого ревеш, дурний Піхтіряко, — казали йому, зводячи його голову, — бач, який він у нас тонкослізний! (С. Васильченко).

СЕНТИМЕНТА́ЛЬНИЙ (здатний легко розчулитися), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ) підсил., ПЛАКСИ́ВИЙ підсил., ЧУ́ЛИЙ рідше. Дмитро Іванович Смирнов не належав до сентиментальних людей (В. Гжицький); — А хіба романтика легкою буває? Коли вона легка, то це так, не романтика, а слізлива мелодрама (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плаксивий — плакси́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плаксивий — Тонкосльозий, слізливий, плачливий, плакучий; (голос) плачущий, сов. плачучий; (день) сльотавий, дощовий; П. Р. тужливий, скорботний, жалісний. Словник синонімів Караванського
  3. плаксивий — Кванька, кваша (перенос), кисля, ковеза, нюня, нюнявий, шонька, плакса, плаксій, плаксун, плаксуня, плакун, плакучий, плачливий, рева, ревливий, ревун, рюма, рюмало, рюмса, скиглій, скигляк, слізливий, сльозивий, сльозливий, рюмса, тонкослізка... Словник синонімів Вусика
  4. плаксивий — -а, -е. 1》 Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. 2》 Який звичайно буває під час плачу. || Зволожений сльозами (про очі). 3》 Сповнений безнадією, смутком, жалем; перейнятий чутливістю, сентиментальністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плаксивий — Плакучий Словник чужослів Павло Штепа
  6. плаксивий — ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (І. Словник української мови у 20 томах
  7. плаксивий — ПЛАКСИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто плаче, схильний до плачу, сліз. Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавиться з нею було не можна (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. плаксивий — Плаксивий, -а, -е Плаксивый. Словник української мови Грінченка