планерний
ПЛАНЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до плане́р.
Планерні змагання;
// Признач. для планерів.
Планерні станції.
2. Пов’язаний із заняттям планериста, з планеризмом.
Планерна справа; Планерна школа.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- планерний — плане́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- планерний — -а, -е. 1》 Прикм. до планер. Планерні змагання. || Признач. для планерів. Планерні станції. 2》 Пов'язаний із заняттям планериста, з планеризмом. Планерний спорт — вид авіаційного спорту; включає змагання на планерах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- планерний — ПЛАНЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до плане́р. Планерні змагання; // Признач. для планерів. Планерні станції. 2. Пов'язаний із заняттям планериста, з планеризмом. Планерна справа; Планерна школа. Словник української мови у 20 томах