планерний

пла́нерний

-а, -е.

1》 Прикм. до планер. Планерні змагання.

|| Признач. для планерів. Планерні станції.

2》 Пов'язаний із заняттям планериста, з планеризмом.

Планерний спорт — вид авіаційного спорту; включає змагання на планерах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. планерний — плане́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. планерний — ПЛАНЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до плане́р. Планерні змагання; // Признач. для планерів. Планерні станції. 2. Пов'язаний із заняттям планериста, з планеризмом. Планерна справа; Планерна школа. Словник української мови у 20 томах
  3. планерний — ПЛАНЕ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до плане́р. Планерні змагання; // Признач. для планерів. Планерні станції. 2. Пов’язаний із заняттям планериста, з планеризмом. Планерна справа; Планерна школа. Словник української мови в 11 томах