1. Словник української мови в 11 томах

платина

ПЛА́ТИНА, и, ж. Хімічний елемент сірувато-білого кольору, благородний метал, який відзначається великою ковкістю й тягучістю і використовується для виготовлення коштовних виробів, лабораторного хімічного посуду тощо.

У природі платина подібно до золота зустрічається в розсипах у вигляді крупинок (Заг. хімія, 1955, 619).

ПЛАТИ́НА, и, ж., діал. Хустка.

У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу, загорненими в платину (Л. Укр., II, 1951, 403);

Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Кобр., Вибр., 1954, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. платина — пла́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. платина — I пл`атина-и, ж. Pt.Хімічний елемент, платиноїд. Дуже рідкісний. Проста речовина – важкий сірувато-білий блискучий пластичний благородний метал, який застосовують у електротехніці, електроніці, для виготовлення прикрас, лабораторного посуду та ін. II плат`ина-и, ж., діал. Хустка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. платина — ПЛАТИ́НА, и, ж., діал. Хустка. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу, загорненими в платину (Леся Українка); Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Н. Кобринська). ПЛА́ТИНА, и... Словник української мови у 20 томах
  4. платина — пла́тина (ісп. platina, від plata – срібло) хімічний елемент, символ Pt, ат. н. 78; блискучий сірувато-білий пластичний метал. Трапляється у самородному вигляді. Застосовують для виготовлення хімічного посуду в електротехніці, ювелірній справі, як каталізатор. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. платина — Pt, хіміч. елемент з атомним числом 78; сріблясто-білий, досить м'який метал; п. стійка до дії хіміч. чинників — благородний метал; поглинає гази (напр., кисень, водень); зустрічається, головним чином, у вигляді самородків та у сплавах;... Універсальний словник-енциклопедія
  6. платина — ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев. Словник синонімів української мови