платина

ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев. велика плетена чи ткана, іноді у вигляді трикутника). Молодиці.. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (М. Коцюбинський); На Уляні рясна спідниця з горошком, кофточка синя, хустина біла, як сніг (Григорій Тютюнник); Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами, пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Великої треба хусти, щоб зав'язати людям усти (прислів'я); Одягнувши вовняний плат з дрібними польовими чічками.., Марічка зібралася в дорогу (І. Чендей); Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Н. Кобринська); Маруся вишиває сухозолотом тонку-тонесеньку ширинку (Ю. Федькович); Одержавши перший заробіток, він купить матері валянки і теплу шаль (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

платина — пла́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
платина — I пл`атина-и, ж. Pt.Хімічний елемент, платиноїд. Дуже рідкісний. Проста речовина – важкий сірувато-білий блискучий пластичний благородний метал, який застосовують у електротехніці, електроніці, для виготовлення прикрас, лабораторного посуду та ін. II плат`ина-и, ж., діал. Хустка. Великий тлумачний словник сучасної мови
платина — ПЛАТИ́НА, и, ж., діал. Хустка. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу, загорненими в платину (Леся Українка); Очі її весело блищали, а з-під червоної платини висіли довгі коси (Н. Кобринська). ПЛА́ТИНА, и... Словник української мови у 20 томах
платина — пла́тина (ісп. platina, від plata – срібло) хімічний елемент, символ Pt, ат. н. 78; блискучий сірувато-білий пластичний метал. Трапляється у самородному вигляді. Застосовують для виготовлення хімічного посуду в електротехніці, ювелірній справі, як каталізатор. Словник іншомовних слів Мельничука
платина — Pt, хіміч. елемент з атомним числом 78; сріблясто-білий, досить м'який метал; п. стійка до дії хіміч. чинників — благородний метал; поглинає гази (напр., кисень, водень); зустрічається, головним чином, у вигляді самородків та у сплавах;... Універсальний словник-енциклопедія
платина — ПЛА́ТИНА, и, ж. Хімічний елемент сірувато-білого кольору, благородний метал, який відзначається великою ковкістю й тягучістю і використовується для виготовлення коштовних виробів, лабораторного хімічного посуду тощо. Словник української мови в 11 томах