1. Словник української мови в 11 томах

плато

ПЛАТО́, невідм., с. Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більше як на 200 м; плоскогір’я.

Навкруги була рівнина, безкрає сіро-жовтувате плато (Десняк, Десну.., 1949, 387);

Дорога пішла спершу трохи вгору, а потім рівним плато (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 267);

Плато.. має рівну або хвилясту, слабо розчленовану поверхню (Знання.., 2, 1968, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плато — плато́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плато — див. Земля Словник синонімів Вусика
  3. плато — невідм., с. Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більш як на 200 м; плоскогір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Плато — Платформа, підвищення ложі на Сході, де перебуває Високоповажний майстер, і перед 1-м і 2-м Стражниками. Звичайно до плато Майстра ведуть три сходинки. До плато 1-го Стражника ведуть дві сходинки, а до плато 2-го Стражника – одна. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. плато — ПЛАТО́, невідм., с. Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більше як на 200 м; плоскогір'я. Навкруги була рівнина, безкрає сіро-жовтувате плато (О. Десняк); Дорога пішла спершу трохи вгору, а потім рівним плато (В. Гжицький); Плато .. Словник української мови у 20 томах
  6. плато — плато́ (франц. plateau, від plat – плоский) 1. Підвищена рівнина з плескатою або слабохвилястою поверхнею, відмежована від навколишніх просторів уступами. 2. Піднос без бортів, підставка. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. плато — ПЛОСКОГІ́Р'Я, ПЛАТО́. Сад, вихилюючися к півночі, розкидався по плоскогір'ї (І. Франко); Понад Дніпром, на широкому плато, араби поставили намети (Н. Рибак). Словник синонімів української мови