1. Словник української мови в 11 томах

плащуватий

ПЛАЩУВА́ТИЙ, а, е, розм., заст. Одягнений у плащ або в одяг, схожий на плащ (про циган).

Попереду йшли дві плащуваті циганки (Н.-Лев., III, 1956, 79);

// у знач. ім. плащува́та, тої, ж. Циганка.

І незчулася дівчина, як ту руку ухопила Плащувата і долоню Мимовільно їй розкрила (Щог., Поезії, 1958, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плащуватий — -а, -е, розм. 1》 Схожий на плащ. 2》 заст. Одягнений у плащ або в одяг, схожий на плащ (про циган). || у знач. ім. плащувата, -тої, ж. Циганка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плащуватий — Плащува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. плащуватий — ПЛАЩУВА́ТИЙ, а, е, розм., заст. Одягнений у плащ або в одяг, схожий на плащ (про циган). Попереду йшли дві плащуваті циганки (І. Нечуй-Левицький); // у знач. ім. плащува́та, тої, ж. Циганка. І незчулася дівчина, як ту руку ухопила Плащувата і долоню Мимовільно їй розкрила (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  4. плащуватий — Плащуватий, -а, -е Одѣтый въ плащъ (о цыганахъ). Плащу ваті цигане. Словник української мови Грінченка