1. Словник української мови в 11 томах

плаїк

ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай.

На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плаїк — пла́їк іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. плаїк — -у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив'язаний кінь (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах