плаїк
пла́їк
-у, ч., діал.
Зменш.-пестл. до плай.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плаїк — пла́їк іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив'язаний кінь (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134). Словник української мови в 11 томах