плаїк
ПЛА́ЇК, у, ч., діал.
Зменш.-пестл. до плай.
На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив'язаний кінь (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плаїк — пла́їк іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- плаїк — -у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134). Словник української мови в 11 томах