плаїк
пла́їк
іменник чоловічого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плаїк — -у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив'язаний кінь (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- плаїк — ПЛА́ЇК, у, ч., діал. Зменш.-пестл. до плай. На мокрім від потаємних джерелець плаїку стоїть прив’язаний кінь (Хотк., II, 1966, 134). Словник української мови в 11 томах