плеканий
ПЛЕ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до плека́ти.
Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір’ю (Грим., Син.., 1950, 11);
Шумить земля благословенна Гіллям квітуючих садів, Що в праці плекані щоденній Гордяться зав’яззю плодів (Гірник, Сонце.., 1958, 61);
Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого він не мав і за боже пошиття, знищив усі його заміри, два роки плекані в серці, як найкращі мрії… (Коцюб., І, 1955, 112);
Здійснились мрії, Плекані надії (Воронько, Поезії, 1950, 62).
2. у знач. прикм. Те саме, що ви́коханий 2.
Олесь.. погладив свою гарну, темну, плекану бороду (Коб., III, 1956, 202).
3. у знач. прикм. Зніжений доглядом і піклуванням.
Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані — хоч живими в рамку заводь… (Ряб., Жайворонки, 1957, 49);
Серед гомінливої отари плеканих міських паненят Ольга виглядала як сільське.. ягня (Кач., II, 1958, 32).
Значення в інших словниках
- плеканий — пле́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- плеканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до плекати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що викоханий 2). 3》 у знач. прикм. Зніжений доглядом і піклуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плеканий — Пле́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плеканий — ПЛЕ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до плека́ти. Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір'ю (Я. Гримайло); Шумить земля благословенна Гіллям квітуючих садів, Що в праці плекані щоденній Гордяться зав'яззю плодів (М. Словник української мови у 20 томах
- плеканий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
- плеканий — Плеканий, -а, -е Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у. Словник української мови Грінченка