плеканий
ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).
ПЕ́ЩЕНИЙ (якого дбайливо, з любов'ю доглядають, виховують), КО́ХАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ. Від дитинства звикла (Ядзя), що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Н. Кобринська); Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані — хоч живими в рамку заводь (І. Рябокляч).
Значення в інших словниках
- плеканий — пле́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- плеканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до плекати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що викоханий 2). 3》 у знач. прикм. Зніжений доглядом і піклуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плеканий — Пле́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плеканий — ПЛЕ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до плека́ти. Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір'ю (Я. Гримайло); Шумить земля благословенна Гіллям квітуючих садів, Що в праці плекані щоденній Гордяться зав'яззю плодів (М. Словник української мови у 20 томах
- плеканий — ПЛЕ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до плека́ти. Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір’ю (Грим., Син.. Словник української мови в 11 томах
- плеканий — Плеканий, -а, -е Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у. Словник української мови Грінченка