1. Словник української мови в 11 томах

плесо

ПЛЕ́СО, а, с.

1. Відносно широка, з спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами.

Річка розлилась плесами, як добрі озера (Стор., І, 1957, 180);

На закруті, під скалою було .. широке плесо, завглибшки, може, по шию (Фр., III, 1950, 452);

Річка тече ліниво.., утворила затоки й плеса (Ю. Янов., II, 1954, 179);

// Вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь водойми.

Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині (Л. Укр., III, 1952, 185);

Як тільки виринув Прохор на чисте плесо, одразу побачив кучеряву голову Карпа, що потай намагався перепливти річку (Шиян, Баланда, 1957, 153);

*Образно. Коростилевський.. старанно зачісував м’яке рудувате волосся, прикриваючи ним високі залисини і невеличке плесо на тім’ї (Грим., Незакінч. роман, 1962, 105);

// Спокійна, чиста водна гладінь.

Над плесом ставу сонні трави (Рильський, І, 1960, 136);

І останнє, що він ще згадує, — це голубе плесо Дніпра, просторе і рівне (Рибак, Зброя.., 1943, 199);

*Образно. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (Бажан, Роки, 1957, 246);

*У порівн. На яру, над лісом, заблищало широким плесом небо (Н.-Лев., II, 1956,109).

2. діал. Грядка чотирикутної форми.

Як оце плесо захарастили редькою (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плесо — плесо: затонъ, стоячая вода [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. плесо — пле́со іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. плесо — (водне) гладінь, поверхня, площина, площа, ДЗЕРКАЛО. Словник синонімів Караванського
  4. плесо — -а, с. 1》 Відносно широка, зі спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами. || Вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь водойми. || Спокійна, чиста водна гладінь. 2》 діал. Грядка чотирикутної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плесо — Пле́со, -са, -су; пле́са, плес Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плесо — ПЛЕ́СО, а, с. 1. Відносно широка, з спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами. Річка розлилась плесами, як добрі озера (О. Стороженко); На закруті, під скалою було .. широке плесо, завглибшки, може, по шию (І. Словник української мови у 20 томах
  7. плесо — ГРЯ́ДКА (земля, признач. для вирощування городини), ГРЯ́ДА рідше; ПЛЕ́СО діал. (прямокутної форми); ЛА́ТКА (чого — невелика ділянка для певної культури). Біля хати сіріли скопані грядки (М. Коцюбинський); Були в мене два городи — тепер нема й гряди (П. Словник синонімів української мови
  8. плесо — Те саме, що і б'єф. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. плесо — Плесо, са с. 1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Шух. І. 6. Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. О. 1861. VIII. 93. Поміст вилискувався, як замерзле плесо. Стор. МПр. 74. Словник української мови Грінченка