плесь
ПЛЕСЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні.
Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Грим., Подробиці.., 1956, 53).
2. розм. Уживається як присудок за знач. плесну́ти і плесну́тися.
Море тихо плесь та плесь (Ів., Вел. очі, 1956, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плесь — плесь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- плесь — виг. 1》 Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. плеснути і плеснутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плесь — ПЛЕСЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук від руху, падіння рідини або удару по її поверхні. Весело грає риба, тільки й чути: плесь, плесь (Я. Гримайло). 2. розм. Уживається як присудок за знач. плесну́ти і плесну́тися. Море тихо плесь та плесь (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах