плестися
ПЛЕСТИ́СЯ, плету́ся, плете́шся; мин. ч. плі́вся, плела́ся, ло́ся; наказ. сп. плети́ся; недок.
1. розм. Іти повільно, стомлено, насилу пересуваючи ноги.
До криниці з коновками, як звичайно, я плетуся (Фр., IX, 1952, 423);
Ізнемігся старий вовк, Ледве що плететься (Рудан.,, Тв., 1959, 280);
Стомлений важкою працею, плівся він додому з одним бажанням — швидше впасти на дерев’яний піл (Цюпа, Назустріч.., 1958, 80);
// Іти, їхати куди-небудь (звичайно далеко або неохоче).
Цілий повітовий уряд плівся.. [до поміщика]. Кожен підслужувався, піддобрювався, запобігав ласки (Мирний, І, 1949, 208);
// перен. Поволі, але безперестану з’являтися одне за одним (про думки, мрії і т. ін.).
У голові Варі плелися неясні думки (Епік, Тв., 1958, 165);
// за ким, перен., рідко. Сліпо наслідувати, підтримувати кого-небудь у його діях.
Один Лука Чуплак плететься за Хомахою. Серед молоді син багатія не знайшов собі прихильників (Чорн., Визволення, 1949, 100).
◊ У хвості́ плести́ся див. хвіст.
2. Рости, в’ючись навколо чого-небудь, сплітаючись, переплітаючись між собою.
В лузі на калину Плететься ожина, Плаче за миленьким Молода дівчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 620);
Між вербами та кущами калини плелася ожина (Н.-Лев., IV, 1956, 78);
В які мережива тонкі гілки плелися! (Рильський, І, 1960, 263);
// рідко. Звиваючись, пролягати, протікати.
Десь під самою горою повертала стежка вбік, обходила скалу і знов плелася вузенькою лентою, з уступа на уступ, з каменя на камінь (Хотк., II, 1966, 243);
// перен. Снитися; увижатися.
В такі ночі марення рясно плетуться в потомленій й стривоженій фантазії (Смолич, І, 1958, 81);
// безос.
Приємний мав сон, а все десь про дім плелося: отець, мати, учитель снувалися близько нього (Ков., Тв., 1958, 89).
3. рідко. Те саме, що запліта́тися 1.
— Згадай мене, ненько, В суботу пізненько, Як дівчата помиються Й плетуться дрібненько (Укр.. думи.., 1955, 292).
4. Пас. до плести́ 1.
Може, й досі пам’ятає [шляхтич], які нагайки-дротянки плелися в пана Максима Гримача (Вовчок, І, 1955, 90);
Панчішка, знай собі, плететься… Вовняна нитка в’ється, в’ється і розвивається з клубка… (Забіла, У.. світ, 1960, 44).
Значення в інших словниках
- плестися — плести́ся дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плестися — див. ПЛЕНТАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- плестися — див. звиватися; іти Словник синонімів Вусика
- плестися — плетуся, плетешся; мин. ч. плівся, плелася, плелося; наказ. сп. плетися; недок. 1》 розм. Іти повільно, стомлено, насилу пересуваючи ноги. || Іти, їхати куди-небудь (звичайно далеко або неохоче). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плестися — див. шествувати Словник чужослів Павло Штепа
- плестися — ПЛЕСТИ́СЯ, плету́ся, плете́шся; мин. ч. плі́вся, плела́ся, ло́ся; наказ. сп. плети́ся; недок. 1. розм. Іти повільно, стомлено, насилу пересуваючи ноги. До криниці з коновками, як звичайно, я плетуся (І. Словник української мови у 20 томах
- плестися — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- плестися — Плестися, -туся, -те́шся гл. 1) Плестись. Як густо сей личак плівся. 2) Заплетаться: Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько. Грин. III. 559. Словник української мови Грінченка