1. Словник української мови в 11 томах

пломба

ПЛО́МБА, и, ж.

1. На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. — заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки.

Я почав навіть збирати по смітниках коло крамниць олов’яні пломби (Вас., Незібр. тв., 1941, 159);

Я.. розглядаю пломбу, що висить на вагонному запорі (Кол., На фронті.., 1959, 98).

2. Шматочок твердої речовини, яким закривають отвір у зіпсованому зубі.

Зубний лікар школи у хворий зуб Юркові пломбу поставив (Веч. Київ, 16.I 1963, 4);

// Шматок затверділої пластичної речовини, яким закривають отвір у чому-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пломба — пло́мба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пломба — -и, ж. 1》 На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. – заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пломба — ПЛО́МБА, и, ж. 1. На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. – заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки. Словник української мови у 20 томах
  4. пломба — пломба вул. новий будинок покращеного планування у старій частині міста (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пломба — пло́мба (нім. Plombe, від лат. plumbum – свинець) 1. Шматочок свинцю або іншого пластичного матеріалу з відбитком печатки, що його навішують на замкнені двері, прилади, апарати, товари тощо. 2. Щільна тверднуча маса, якою заповнюють порожнину в хворому зубі, кістці тощо. Словник іншомовних слів Мельничука