пломба
пло́мба
-и, ж.
1》 На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. – заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки.
2》 Шматочок твердої речовини, яким закривають отвір у зіпсованому зубі.
|| Шматок затверділої пластичної речовини, яким закривають отвір у чому-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пломба — пло́мба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пломба — ПЛО́МБА, и, ж. 1. На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. – заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки. Словник української мови у 20 томах
- пломба — пломба вул. новий будинок покращеного планування у старій частині міста (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пломба — пло́мба (нім. Plombe, від лат. plumbum – свинець) 1. Шматочок свинцю або іншого пластичного матеріалу з відбитком печатки, що його навішують на замкнені двері, прилади, апарати, товари тощо. 2. Щільна тверднуча маса, якою заповнюють порожнину в хворому зубі, кістці тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- пломба — ПЛО́МБА, и, ж. 1. На зачинених дверях приміщень, вагонів або на машинах, приладах і т. ін. — заборонний знак (із шматочка свинцю або іншого пластичного матеріалу) з клеймом, відбитком печатки. Словник української мови в 11 томах