1. Словник української мови в 11 томах

плошка

ПЛО́ШКА, и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи гніт; каганець.

Тьм’яна олійна плошка кидала тремтяче світло на середину омнібуса (Ільч., Серце жде, 1939, 272);

*У порівн. Стали, як свічки або плошки, загорятись у полі полукіпки (Вас., Незібр. тв., 1941, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плошка — пло́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плошка — -и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи гніт; каганець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плошка — Каганець Словник чужослів Павло Штепа
  4. плошка — ПЛО́ШКА, и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи ґніт; каганець. Тьм'яна олійна плошка кидала тремтяче світло на середину омнібуса (О. Словник української мови у 20 томах
  5. плошка — КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм. Словник синонімів української мови