плошка
КАГАНЕ́ЦЬ (невеликий світильник, що складається з ґнота та посуду, в який наливається олія, гас тощо), ПЛО́ШКА, БЛИКУ́Н розм., БЛИ́МАВКА розм., БЛИСКУНЕ́ЦЬ розм., МИГУНЕ́ЦЬ розм., МО́РГАВКА розм., СЛІПА́К розм., СЛІПУ́ШКА розм.; ЛАМПА́ДА (світильничок, який вішають перед іконами). На полицях уже стояли зібрані з усього села чудернацькі зразки найстародавніших лойових каганців, німецькі плошки (В. Кучер); В хатах горить світло, в кого каганець, в кого просто бликун з олії або лою (І. Цюпа); — Нічого! Прийде час, і ви назавжди розстанетесь з оцією допотопною блимавкою (О. Гончар); В хаті маленькою зрочкою світив бляшаний блискунець-каганчик (С. Васильченко); — Засвіти, Горпино, якогось мигунця (М. Стельмах); — Олю, засвіти "моргавку" (А. Головко); Мірошниченко підіймає над головою чахлий вогник сліпака (М. Стельмах); Сліпушка на комині блимає (К. Гордієнко); У кутку — коло божниці — лампада (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- плошка — пло́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плошка — -и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи гніт; каганець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плошка — Каганець Словник чужослів Павло Штепа
- плошка — ПЛО́ШКА, и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи ґніт; каганець. Тьм'яна олійна плошка кидала тремтяче світло на середину омнібуса (О. Словник української мови у 20 томах
- плошка — ПЛО́ШКА, и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи гніт; каганець. Тьм’яна олійна плошка кидала тремтяче світло на середину омнібуса (Ільч. Словник української мови в 11 томах