площинний
ПЛОЩИ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до площина́ 1, 2.
Площинна форма;
// Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині.
Система основного обробітку грунту в Гірській Карпатській зоні повинна бути спрямована.. на боротьбу з площинним змивом і намивом грунту (Картопля, 1957, 40);
Площинна різьба.
2. Який характеризується відсутністю об’ємності; розміщений, розташований в одній площині, на площині (у 2 знач.).
Зображення на кахлях — строго площинні, мають чіткий контур (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- площинний — площи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- площинний — -а, -е. 1》 Прикм. до площина 1), 2). Площинна форма. || Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині. Площинна різь. 2》 Який характеризується відсутністю об'ємності; розміщений, розташований в одній площині, на площині (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- площинний — ПЛОЩИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до площина́ 1, 2. Площинна форма; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині. Система основного обробітку ґрунту в Гірській Карпатській зоні повинна бути спрямована .. Словник української мови у 20 томах