площинний

ПЛОЩИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до площина́ 1, 2.

Площинна форма;

// Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині.

Система основного обробітку ґрунту в Гірській Карпатській зоні повинна бути спрямована .. на боротьбу з площинним змивом і намивом ґрунту (з наук. літ.);

Площинна різьба.

2. Який характеризується відсутністю об'ємності; розміщений, розташований в одній площині, на площині (у 2 знач.).

Зображення на кахлях – строго площинні, мають чіткий контур (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. площинний — площи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. площинний — -а, -е. 1》 Прикм. до площина 1), 2). Площинна форма. || Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині. Площинна різь. 2》 Який характеризується відсутністю об'ємності; розміщений, розташований в одній площині, на площині (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. площинний — ПЛОЩИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до площина́ 1, 2. Площинна форма; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині. Система основного обробітку грунту в Гірській Карпатській зоні повинна бути спрямована.. Словник української мови в 11 томах