1. Словник української мови в 11 томах

плугатир

ПЛУГА́ТИ́Р, а́тиря́, ч., діал. Плугатар.

Не чути Радісних криків дітей, гейкання плугатирів, Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (Фр., XIII, 1954, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плугатир — плуга́ти́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. плугатир — -атиря, ч., діал. Плугатар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плугатир — Плуга́тар і плуга́тир, -ря; -рі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плугатир — ПЛУГА́ТИ́Р, а́тиря́, ч., діал. Плугатар. Не чути Радісних криків дітей, гейкання плугатирів, Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах