1. Словник української мови в 11 томах

плюгавиця

ПЛЮГА́ВИЦЯ, і, ж., зневажл. Жін. до плюга́вець.

— Най скаже, де тамтота [та] плюгавиця поділася! (Фр., І, 1955, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюгавиця — плюга́виця іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. плюгавиця — -і, зневажл. Жін. до плюгавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюгавиця — ПЛЮГА́ВИЦЯ, і, ж., зневажл. Жін. до плюга́вець. – Най скаже, де тамтота [та] плюгавиця поділася! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. плюгавиця — Плюгавиця, -ці ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех. Словник української мови Грінченка