1. Словник української мови в 11 томах

плямка

ПЛЯ́МКА, и, ж. Зменш. до пля́ма.

От виїхали за місто.. Де-не-де лише біліли плямки снігу на полях (Хотк., І, 1966, 129);

Сам ти кинув, хай маленьку, а все-таки плямку на її біографію, на всі її майбутні анкети (Гончар, Тронка, 1963, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плямка — пля́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плямка — -и, ж. Зменш. до пляма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плямка — ПЛЯ́МКА, и, ж. Зменш. до пля́ма. От виїхали за місто .. Де-не-де лише біліли плямки снігу на полях (Г. Хоткевич); Миготіли ліхтарі, жовтіючи десь далеко маленькими плямками; прохожих щось не було, і тиша стояла на вулиці... (В. Словник української мови у 20 томах
  4. плямка — ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм. Словник синонімів української мови
  5. плямка — Пля́мка, -ки ж. 1) ум. отъ пляма. 2) = клямка. Левч. 180. Словник української мови Грінченка