плямувати
ПЛЯМУВА́ТИ, му́ю, му́єш, недок., перех.
1. Те саме, що плями́ти 1.
Його запилені черевички плямували білину її плаття, та вона й не помічала цього (Баш, Надія, 1960, 83).
2. перен. Укривати неславою кого-, що-небудь; ганьбити.
[Найстаріший гість:] Своячка наша має повну волю чинити все, що не плямує честі імення де-Мендозів (Л. Укр., III, 1952, 406);
— Свойого чесного дому я не дам плямувати (Фр., VII, 1951, 418);
— А що він зрадник і собака, так це я йому в вічі кину. Бо ж шкода, щоб такий козарлюга, як Сагайдак, плямував себе зрадою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 431).
3. перен. Виражати осуд, засуджувати кого-, що-небудь.
Письменниця [Марко Вовчок] плямує жорстоку систему кріпосництва (Укр. літ., 8, 1957, 236);
Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120);
Плямувати зрадників народу.
Значення в інших словниках
- плямувати — плямувати – таврувати Ці дієслова не можна назвати синонімами. Плямувати у прямому значенні – “бруднити, лишати плями” (“Його запилені черевики плямували білину її плаття” – Яків Баш); у переносному – “компрометувати себе” (“Шкода, щоб такий козарлюга... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- плямувати — плямува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плямувати — (робити плями) плямити; П. ГАНЬБИТИ, (сваволю) ЗАСУДЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- плямувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- плямувати — -мую, -муєш, недок., перех. 1》 Те саме, що плямити 1). 2》 перен. Укривати неславою кого-, що-небудь; ганьбити. 3》 перен. Виражати осуд, засуджувати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плямувати — Плямува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плямувати — ПЛЯМУВА́ТИ, му́ю, му́єш, недок., кого, що. 1. Те саме, що плями́ти 1. Його запилені черевички плямували білину її плаття, та вона й не помічала цього (Яків Баш); Дощ видзвонював по капоту і кабіні, плямував вітрове скло (М. Циба). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- плямувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- плямувати — Плямува́ти, -му́ю, -єш гл. = плямити. Шкода й меча об тебе плямувати. К. Бай. 92. Словник української мови Грінченка