плічко
ПЛІ́ЧКО, а, с.
1. Зменш.-пестл. до плече́ 1.
Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Перв., Невигадане життя, 1958, 141).
2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін.
Плічко сорочки сповзло на руку і оголило ніжну дівочу грудь (Кол., Терен.., 1959, 338).
3. Окіст (лопатка).
Старі заходились коло плічка, а молоді пішли обідать в ресторан (Н.-Лев., І, 1956, 601).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плічко — плі́чко́ іменник середнього роду * Але: дві, три, чотири плі́чка́ Орфографічний словник української мови
- плічко — плічка, с. 1》 Зменш.-пестл. до плече 1). 2》 Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. 3》 Окіст (лопатка). Великий тлумачний словник сучасної мови
- плічко — Плі́чко́, -чка́, -чку́; плі́чка, плі́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плічко — ПЛІ́ЧКО́, а, с. 1. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Л. Первомайський). 2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- плічко — БРЕТЕ́ЛЬКА, ПЛІ́ЧКО́. Була (Тося) в літному сарафанчику, з-під бретельок полискували засмаглі плечі (Ю. Бедзик); Плічко сорочки сповзло на руку і оголило ніжну дівочу грудь (П. Колесник). Словник синонімів української мови
- плічко — Плічко́, -ка́ с. 1) ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи. Словник української мови Грінченка