плічко

Значення в інших словниках

1. плічко — плі́чко́ іменник середнього роду * Але: дві, три, чотири плі́чка́ Орфографічний словник української мови
2. плічко — Плі́чко́, -чка́, -чку́; плі́чка, плі́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. плічко — ПЛІ́ЧКО́, а, с. 1. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Л. Первомайський). 2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. Словник української мови у 20 томах
4. плічко — БРЕТЕ́ЛЬКА, ПЛІ́ЧКО́. Була (Тося) в літному сарафанчику, з-під бретельок полискували засмаглі плечі (Ю. Бедзик); Плічко сорочки сповзло на руку і оголило ніжну дівочу грудь (П. Колесник). Словник синонімів української мови
5. плічко — ПЛІ́ЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Перв., Невигадане життя, 1958, 141). 2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. Словник української мови в 11 томах
6. плічко — Плічко́, -ка́ с. 1) ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи. Словник української мови Грінченка