1. Словник української мови в 11 томах

плішивий

ПЛІШИ́ВИЙ, а, е.

1. Який має плішину (у 1 знач.); лисий.

Простоволоса голова, плішива, стовбовита, трохи подалася набік і здавалася немов розбитою (Мирний, І, 1954, 46);

Під вікном сидів сивуватий з плішивим вершечком голови фінансовий працівник (Дмит., Розлука, 1957, 80);

// у знач. ім. пліши́вий, вого, ч. Той, хто має плішину на голові (звичайно на тім’ї); лисий.

Вдарили морози, та й цупкі ж були! Доставалося лисим та плішивим! (Кв.-Осн., II, 1956, 144).

2. Позбавлений в окремих місцях рослинності, місцями вигорілий, вимоклий і т. ін.

Він відчув себе сіромахою, навіки прикутим до цієї плішивої латки землі, що з неї вузькі межі як би видавили всю вогкість (Панч, II, 1956, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плішивий — пліши́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плішивий — Лисий, голомозий, гирявий. Словник синонімів Караванського
  3. плішивий — див. лисий Словник синонімів Вусика
  4. плішивий — -а, -е. 1》 Який має плішину (у 1 знач.); лисий. || у знач. ім. плішивий, -вого, ч. Той, хто має плішину на голові (звичайно на тім'ї); лисий. 2》 Позбавлений в окремих місцях рослинності, місцями вигорілий, вимоклий і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плішивий — Лисий, голомозий, гирявий Словник чужослів Павло Штепа
  6. плішивий — ПЛІШИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має плішину (у 1 знач.); лисий. Простоволоса голова, плішива, стовбовита, трохи подалася набік і здавалася немов розбитою (Панас Мирний); Під вікном сидів сивуватий з плішивим вершечком голови фінансовий працівник (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. плішивий — ЛИ́СИЙ (з лисиною або без волосся на голові), ЛИСА́ВИЙ рідше; ГОЛОМО́ЗИЙ розм. (без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ (який має лисину); ЛИСУВА́ТИЙ (з невеликою лисиною). Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, .. Словник синонімів української мови