плішивий

ЛИ́СИЙ (з лисиною або без волосся на голові), ЛИСА́ВИЙ рідше; ГОЛОМО́ЗИЙ розм. (без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ (який має лисину); ЛИСУВА́ТИЙ (з невеликою лисиною). Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, .. обдало червоним світом круглу лису Порохову голову (Панас Мирний); Трактир "Під золотим орлом" .. За одним із столів — Цупович, невеличкого росту, лисавий блондин (Я. Галан); Сядеш, не встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий (О. Гончар); Поруч з Арсеном.. сидів сивуватий, з плішивим вершечком голови, фінансовий працівник (Л. Дмитерко); Стояв він на ґанку, підставляючи лисувату голову морозові і снігу (З. Тулуб).

ЛИ́СИЙ ім. (людина з лисиною або без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ, ЛИСА́НЬ рідше, ЛИСА́К рідше, ЛИСУ́Н розм. (людина з лисиною). Лисий лисого здалека бачить (прислів'я); Як вкрив сніг землю, тоді вдарили морози, та й цупкі ж були! Вже доставалося лисим та плішивим! (Г. Квітка-Основ'яненко); Голова цехкому, лагідний лисань Палагутенко, глянув на неї здивовано (А. Хижняк); Проти Арсена сидів згаданий вище лисун в окулярах (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плішивий — пліши́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плішивий — Лисий, голомозий, гирявий. Словник синонімів Караванського
  3. плішивий — див. лисий Словник синонімів Вусика
  4. плішивий — -а, -е. 1》 Який має плішину (у 1 знач.); лисий. || у знач. ім. плішивий, -вого, ч. Той, хто має плішину на голові (звичайно на тім'ї); лисий. 2》 Позбавлений в окремих місцях рослинності, місцями вигорілий, вимоклий і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плішивий — Лисий, голомозий, гирявий Словник чужослів Павло Штепа
  6. плішивий — ПЛІШИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має плішину (у 1 знач.); лисий. Простоволоса голова, плішива, стовбовита, трохи подалася набік і здавалася немов розбитою (Панас Мирний); Під вікном сидів сивуватий з плішивим вершечком голови фінансовий працівник (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. плішивий — ПЛІШИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має плішину (у 1 знач.); лисий. Простоволоса голова, плішива, стовбовита, трохи подалася набік і здавалася немов розбитою (Мирний, І, 1954, 46); Під вікном сидів сивуватий з плішивим вершечком голови фінансовий працівник (Дмит. Словник української мови в 11 томах