1. Словник української мови в 11 томах

поберегтися

ПОБЕРЕГТИ́СЯ, ежу́ся, еже́шся; мин. ч. побері́гся, регла́ся, ло́ся; док.

1. Подбати про своє здоров’я, стати обачним, уважним до себе.

— Така молода, при здоров’ї, чого ж вона [Ганна] померла?.. — Вона не побереглася: на п’ятий день після того, як знайшла дитину, коноплі з холодної води пішла брати (Л. Янов., І, 1959, 145).

2. кого, чого, із спол. щоб і без додатка. Виявити пильність, обережність; остерегтися.

Прощаючись, Гаврило Логойда й Сірко попередили вуйка Гната, щоб він поберігся цієї ночі і знав, що говорити, коли б наскочила разія [облава] (Скл., Карпати, II, 1954, 122);

// наказ. сп. побережи́сь! Уживається як застереження.

— Гей, хто там! — почувся голос позаду приятелів, — побережись! — Муляр і Вова розступилися. Мимо їх прошуміли сани (Вас., І, 1959, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поберегтися — поберегти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поберегтися — [побеиреигтис'а] -еижус'а, -еижес':а, -еижец':а, -еижеимос'а, -еижеитес'а, -еижуц':а; мин. -р'ігс'а, -реиглас'а; нак. -еижис'а, -еиж'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. поберегтися — -ежуся, -ежешся; мин. ч. поберігся, -реглася, -реглося; док. 1》 Подбати про своє здоров'я, стати обачним, уважним до себе. 2》 кого, чого, із спол. щоб і без додатка. Виявити пильність, обережність; остерегтися. || наказ. сп. побережись! Уживається як застереження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поберегтися — ПОБЕРЕГТИ́СЯ, ежу́ся, еже́шся; мин. ч. побері́гся, регла́ся, ло́ся; док. 1. Подбати про своє здоров'я, стати обачним, уважним до себе. – Така молода, при здоров'ї, чого ж вона [Ганна] померла? .. Словник української мови у 20 томах
  5. поберегтися — БЕРЕГТИ́СЯ (дбати про своє здоров'я, бути уважним до себе), БЕРЕГТИ́ із сл. с е б е, СТЕРЕГТИ́СЯ рідше, ГЛЯДІ́ТИСЯ розм.; ШАНУВА́ТИСЯ, ШАНУВА́ТИ із. сл. с е б е (берегти себе, дбати про себе). — Док.: поберегти́ся. Словник синонімів української мови
  6. поберегтися — Поберіга́тися, -га́юся, -єшся сов. в. поберегти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, поберечься. Словник української мови Грінченка