1. Словник української мови в 11 томах

побивання

ПОБИВА́ННЯ, я, с.

1. Тужіння за ким-небудь.

За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив’я, 1960, 56).

2. Турбота, клопіт про кого-небудь.

— А унучечка ваша дуже слаба? — Невелика там слабість, та велике побивання (Вовчок, І, 1955, 241);

Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Мушк., Серце.., 1962, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побивання — побива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побивання — див. неспокій; сум Словник синонімів Вусика
  3. побивання — -я, с. 1》 Тужіння за ким-небудь. 2》 Турбота, клопіт про кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побивання — Побива́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. побивання — ПОБИВА́ННЯ, я, с. 1. Тужіння за ким-небудь. За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Ю. Збанацький). 2. Турбота, клопіт про кого-небудь. – А унучечка ваша дуже слаба?... Словник української мови у 20 томах
  6. побивання — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. побивання — Побива́ння, -ня с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21. Словник української мови Грінченка