побивання
ПОБИВА́ННЯ, я, с.
1. Тужіння за ким-небудь.
За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Ю. Збанацький).
2. Турбота, клопіт про кого-небудь.
– А унучечка ваша дуже слаба? – Невелика там слабість, та велике побивання (Марко Вовчок);
Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побивання — побива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- побивання — див. неспокій; сум Словник синонімів Вусика
- побивання — -я, с. 1》 Тужіння за ким-небудь. 2》 Турбота, клопіт про кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побивання — Побива́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побивання — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- побивання — ПОБИВА́ННЯ, я, с. 1. Тужіння за ким-небудь. За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив’я, 1960, 56). 2. Турбота, клопіт про кого-небудь. — А унучечка ваша дуже слаба?... Словник української мови в 11 томах
- побивання — Побива́ння, -ня с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21. Словник української мови Грінченка