поблискуючий

ПОБЛИ́СКУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до побли́скувати.

Ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле і спить під поблискуючою тисячами іскорок одежею, чекаючи, поки не збудить його весна… (Коцюб., І, 1955, 110);

Вона бачила тільки його смолисті, розсипані по всій голові, поблискуючі на сонці, пружинисті кучері (Тют., Вир, 1964, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поблискуючий — ПОБЛИ́СКУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побли́скувати. Ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле і спить під поблискуючою тисячами іскорок одежею, чекаючи, поки не збудить його весна... (М. Словник української мови у 20 томах