1. Словник української мови в 11 томах

побожеволілий

ПОБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до по-божево́літи.

Досі ще голосять на пожарищі побожеволілі від горя жінки (Гончар, II, 1959, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побожеволілий — побожево́лілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побожеволілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до побожеволіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побожеволілий — ПОБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побожево́літи. Досі ще голосять на пожарищі побожеволілі від горя жінки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах