побожеволілий

побожево́лілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до побожеволіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побожеволілий — побожево́лілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побожеволілий — ПОБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побожево́літи. Досі ще голосять на пожарищі побожеволілі від горя жінки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. побожеволілий — ПОБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до по-божево́літи. Досі ще голосять на пожарищі побожеволілі від горя жінки (Гончар, II, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах