побожеволілий
побожево́лілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до побожеволіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побожеволілий — побожево́лілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- побожеволілий — ПОБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побожево́літи. Досі ще голосять на пожарищі побожеволілі від горя жінки (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- побожеволілий — ПОБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до по-божево́літи. Досі ще голосять на пожарищі побожеволілі від горя жінки (Гончар, II, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах