побожитися
ПОБОЖИ́ТИСЯ, божу́ся, бо́жишся, заст. Док. до божи́тися.
— Добре, позичу з тих, що уготовив жінці на чоботи, тільки гляди — не збреши! — Їй-богу, не збрешу, — побожився Данило (Л. Янов., І, 1959, 181);
Іванко тяжко плакав по смерті свого добродія і побожився вислідити убійців [убивців] його (Фр., VIII, 1952, 280);
Він відвів її вбік і сказав побожитися, що нікому не скаже (Ірчан, II, 1958, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побожитися — побожи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побожитися — -божуся, -божишся, заст. Док. до божитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побожитися — ПОБОЖИ́ТИСЯ, божу́ся, бо́жишся, заст. Док. до божи́тися. – Добре, позичу з тих, що уготовив жінці на чоботи, тільки гляди – не збреши! – Їй-богу, не збрешу, – побожився Данило (Л. Словник української мови у 20 томах
- побожитися — Побожи́тися, -жу́ся, -жишся гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110. Словник української мови Грінченка