1. Словник української мови в 11 томах

побрехенька

ПОБРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм.

1. Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру.

За чаєм Проценко розбрехався — все такі смішні побрехеньки вигадував (Мирний, III, 1954, 295);

Розповідали [козаки] побрехеньки й реготали (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 399).

2. Те саме, що брехня́ 1, 2.

І як тепер пояснити йому, що допустилася цієї невинної побрехеньки тільки з любові до нього? (Вільде, Сестри.., 1958, 498);

А Добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 43);

Знаючи чесну хлоп’ячу вдачу, заробітчани не вірили побрехенькам, що зводили недруги на Оверка (Горд., Заробітчани, 1949, 92).

◊ Побрехе́ньки точи́ти — те саме, що Баляндра́си точи́ти ( див. баляндра́си).

Позалазивши в холодок, грали [хуторяни].. в «дурня» та точили різні побрехеньки (Тют., Вир, 1964, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрехенька — побрехе́нька іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. побрехенька — Баєчка, казочка, брехенька, (смішна) анекдот|а|; мн. ПОБРЕХЕНЬКИ, брехні, вигадки; п! БРЕХНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. побрехенька — див. вигадка; наклеп Словник синонімів Вусика
  4. побрехенька — -и, ж., розм. 1》 Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. 2》 Те саме, що брехня 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. побрехенька — Побрехе́нька, -ньки, -ньці; -хе́ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. побрехенька — ПОБРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм. 1. Коротка розповідь анекдотичного або повчального характеру. За чаєм Проценко розбрехався – все такі смішні побрехеньки вигадував (Панас Мирний); Розповідали [козаки] побрехеньки й реготали (О. Словник української мови у 20 томах
  7. побрехенька — точи́ти (справля́ти) бре́хні (побрехе́ньки). Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — А чи не пора б нам кинути брехні точити та заходитись коло роботи? — мовив Корж (С. Фразеологічний словник української мови
  8. побрехенька — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  9. побрехенька — Побрехе́нька, -ки ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри. Ком. І. 16. Словник української мови Грінченка