1. Словник української мови в 11 томах

побрижений

ПОБРИ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́житися.

2. у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий.

Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (Десняк, Десну.., 1949, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрижений — побри́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побрижений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до побрижитися. 2》 у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побрижений — ПОБРИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до побри́житися. 2. у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий. Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  4. побрижений — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Словник синонімів української мови