1. Словник української мови в 11 томах

побруднілий

ПОБРУДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побрудні́ти;

// У знач. прикм.

Сердито скресла побрудніла крига на річках (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побруднілий — побрудні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побруднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до побрудніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побруднілий — ПОБРУДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побрудні́ти; // у знач. прикм. Сердито скресла побрудніла крига на річках (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах