побруднілий

побрудні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до побрудніти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побруднілий — побрудні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побруднілий — ПОБРУДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побрудні́ти; // у знач. прикм. Сердито скресла побрудніла крига на річках (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  3. побруднілий — ПОБРУДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побрудні́ти; // У знач. прикм. Сердито скресла побрудніла крига на річках (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 333). Словник української мови в 11 томах