побруднілий
побрудні́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до побрудніти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побруднілий — побрудні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- побруднілий — ПОБРУДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побрудні́ти; // у знач. прикм. Сердито скресла побрудніла крига на річках (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
- побруднілий — ПОБРУДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побрудні́ти; // У знач. прикм. Сердито скресла побрудніла крига на річках (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 333). Словник української мови в 11 томах